Abstract
<jats:p>У статті здійснено порівняльний аналіз сучасних підходів до інтеграції нейронних мереж (НМ) у шкільні освітні екосистеми, що відображає перехід від традиційних педагогічних моделей до алгоритмічно керованих форм навчання. Розкрито епістемологічні, когнітивні та етичні аспекти використання НМ у процесі формування індивідуальних освітніх траєкторій. Проаналізовано світові й вітчизняні дослідження щодо впровадження глибоких, рекурентних і трансформерних архітектур у персоналізованих навчальних середовищах. Визначено, що використання НМ забезпечує динамічну адаптацію освітнього контенту, автоматизований моніторинг когнітивних патернів та прогнозування навчальної успішності, однак, водночас створює ризики алгоритмічної непрозорості, інформаційної асиметрії та втрати педагогічного контролю. Запропоновано системну типологізацію моделей інтеграції НМ за критеріями когнітивної взаємодії, етичної відповідності та техніко-організаційної складності. Особливу увагу приділено українському контексту ‒ умовам воєнного та поствоєнного відновлення освіти, у межах яких штучний інтелект розглядається як стратегічний ресурс національної стійкості. Отримані результати поглиблюють теоретичні уявлення про роль НМ у трансформації освітніх екосистем та формують основу для подальших міждисциплінарних досліджень у галузі комп’ютерної інженерії, педагогіки й когнітивних наук.</jats:p>