Abstract
<jats:p>Статтю присвячено емпіричному дослідженню особливостей копінг-стратегій студентської молоді в умовах хронічного стресу. Актуальність дослідження зумовлена тривалим впливом стресогенних чинників сучасного соціального середовища (соціальна нестабільність, воєнні виклики, навчальні навантаження), які супроводжуються підвищеним психоемоційним напруженням і виснаженням адаптаційних ресурсів студентів, зокрема майбутніх психологів. Метою статті є виявлення структури, домінуючих типів і функціональної спрямованості копінг-стратегій студентів-психологів в умовах хронічного стресу, а також визначення взаємозв’язку між копінг-поведінкою та рівнем резильєнтності як системоутворювальним ресурсом психологічної адаптації. Емпіричне дослідження проведено серед студентів-психологів, вибірка становила 145 осіб, із застосуванням комплексу психодіагностичних методик, спрямованих на оцінку когнітивних, емоційних і поведінкових аспектів копінг-поведінки та рівня резильєнтності, з використанням методів описової статистики та кореляційного аналізу. Для діагностики копінг-стратегій використано методику «Діагностика копінг-поведінки в стресових ситуаціях» Н.С. Ендлера, Дж.Д.А. Паркера, «Індикатор копінг-стратегій» Дж. Амірхана та методику Е. Хейма; для оцінки резильєнтності застосовано шкалу Коннора – Девідсона. Результати дослідження засвідчили, що у структурі копінг-поведінки студентської молоді переважають проблемно-орієнтовані та інші активні й адаптивні копінг-стратегії, зокрема стратегія вирішення проблем і пошук соціальної підтримки, що свідчить про орієнтацію більшості респондентів на конструктивні способи подолання стресових впливів. Водночас уникаючі та неадаптивні форми реагування мають нижчу представленість і пов’язані з обмеженістю адаптаційних ресурсів у частини студентів. Установлено статистично значущі кореляційні зв’язки між активними копінг-стратегіями та рівнем резильєнтності, а також зворотні зв’язки між резильєнтністю та емоційно-орієнтованими й уникаючими формами копінгу, що підкреслює її ресурсну роль у підтриманні психологічної адаптації в умовах хронічного стресу.</jats:p>