Abstract
<jats:p>У статті акцентовано на актуальності літературознавчих студій із проблем різноаспектного освоєння фольклору у творах українських письменників. Мета статті – з’ясування функцій фольклору в п’єсі І. Нечуя-Левицького «На Кожум’яках». Завдання статті: виявити шляхи художнього транслювання в літературний твір фольклорного матеріалу; з’ясувати значення фольклорного контенту на різних рівнях організації літературного твору (індивідуалізація героїв, художнє формування оціннних суджень, мистецький задум автора тощо). У дослідженні застосовано герменевтичний, історико-культурний, порівняльно-історичний, біографічний методи та принципи рецептивної естетики. Новизна дослідження: з’ясовано, що фольклорний контент органічно аплікований і художньо освоєний у п’єсі «На Кожум’яках» на сюжетному рівні, у формуванні емоційно насичених епізодів, побудові мовних партій (прислів’я, примовляння, побажання) головних і другорядних героїв, у відображенні багатства української сміхової культури, родинних обрядів, ментальних особливостей киян ХІХ століття, хореографічних, пісенних та музичних зразків. Висновки: раціональне залучення в п’єсі фольклорного контенту є свідченням глибокого розуміння драматургом значення фольклорних традицій для утвердження національної культури, розвитку українського професійного театру. Фольклор у творі виконує ідейно-смислову, дидактичну, декоративну, інформаційно-прогностичну, характеротвірну, розважальну функції й потребує глибшого осмислення в контексті української сценічної традиції. За допомогою фольклорного матеріалу автор відтворює риси національного характеру українців, емоційні стани героїв, порушує складні питання моралі. Комедія І. Нечуя-Левицького «На Кожум’яках» актуальна для аналізу національних типів української літератури, адже через непрості психологічні моменти та епізоди комедійної п’єси передано характерні риси персонажів.</jats:p>