Abstract
<jats:p>У статті досліджено стилістичні засоби операторської майстерності та визначено їхню роль у формуванні значень і смислів кінематографічного твору; окреслено механізми впливу операторських рішень на художню структуру фільму й глядацьке сприйняття. У межах дослідження застосовано комплекс теоретичних методів, спрямованих на осмислення стилістичних засобів операторської майстерності як чинників формування значень і смислів у кінематографічному творі. Основним є метод теоретичного аналізу, що передбачає опрацювання наукових праць з теорії кіно, операторської майстерності, візуальної культури та семіотики екранного мистецтва з метою уточнення понятійного апарату та виявлення ключових підходів до трактування візуальної мови кіно. В контексті семіотичного підходу визначено, що забезпечення розгляду кадру, світла, кольору, композиції та руху камери як знакових елементів, що продукують багаторівневі значення, сприяють формуванню смислової багатозначності кінематографічного твору. Також, проаналізовано операторські прийоми в контексті складників цілісної художньої системи кінематографічного твору, що уможливлює визначення функціонального навантаження операторських засобів у процесі формування значень і смислів з іншими виражальними елементами кіномови, зокрема монтажем, звуком, акторською грою та сценографією. Доведено, що дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів засвідчують інтерес до аналізу візуальної мови кіно як автономної системи художньої комунікації, здатної продукувати смисли незалежно від вербального рівня наративу.</jats:p>